
На запитання, кого з кандидатів на наступника він зможе підтримати, Борис Джонсон відповів: «Усіх, крім Ріші Сунака». Міністр-зрадник, на його думку, не заслуговує підтримки чи доброго слова.
Хіба це не найбрудніша в історії кампанія? – запитав після перших днів внутрішньопартійної кампанії, яка має призвести до призначення нового лідера британських консерваторів після відходу Бориса Джонсона, портал «Politico» у своєму лондонському виданні. Він був не самотній у цій думці. Британські ЗМІ переповнені наріканнями про потворний стиль перегонів.
Публічне царевбивство
Такий стиль насправді не повинен дивувати, враховуючи, як колеги по партії змусили Бориса Джонсона піти з поста прем’єр-міністра.
Удару йому завдали не рядові депутати, так звані бекбенчери (сидять у Палаті громад на задніх лавах; перші ряди з обох боків займають члени уряду та опозиційного тіньового кабінету – ред.), які протягом кількох місяців індивідуально, згідно з регламентом, заявляли, що вони втратили довіру до прем’єр-міністра і тому не визнають його лідерства. Джонсон був зметений колективним повстанням провідних політиків партії, включаючи багатьох міністрів, які побоювалися, що його правління призведе до розчарування виборців у Консервативній партії, в результаті чого вона програє вибори, а вони можуть втратити мандати.
Щоб прочитати всю статтю, натисніть тут.
Переклад: Марія Шевчук