Російська армія має грубі пальці

Artyleria wАртилерія й надалі найважливіша. Пускова установка «Град», що належить т.зв. Донецькій народній республіці атакує позиції української армії в промзоні Авдіївки 28 травня 2022 р. Фото: Leon Klein/Anadolu Agency via Getty Images ciąż jest najważniejsza. Wyrzutnia "Grad" należąca do wojsk tzw. Donieckiej Republiki Ludowej atakuje pozycje armii ukraińskiej w strefie przemysłowej Awdijiwki 28 maja 2022. Fot. Leon Klein/Anadolu Agency via Getty Images

Вони навчені оглядатися на вище керівництво і перестраховуватися. Саме це є причиною смерті кількох десятків генералів, бо їм доводиться керувати армією вручну. Коли не вдавалося виконати певні завдання, такий генерал мав їхати на передову і віддавати вказівки особисто, виконуючи роботу за батальйонних чи навіть ротних командирів, – розповідає Пьотр Гурштин, історик, автор і ведучий циклу програм «Обличчя війни», що вийшов на екрани в «TVP Historia».

ТИЖНЕВИК TVP: «Якщо хочете миру, готуйтеся до війни» – ці слова Флавія Вегеція дуже часто повторюють від початку війни в Україні. Як ви думаєте, це справді так?

ПЬОТР ГУРШТИН:
Я вважаю, що має бути навпаки й не потрібно війни, щоб панував мир. Проте, це дуже давній вислів, який сягає римських часів. Це урок історії, який показує як слабкі стають жертвами агресорів. Ніхто не повинен бути агресором, але слабкість спокушає агресорів. Збройні сили є найкращим способом на стримування агресора, а тому цей вислів у певному сенсі можна назвати справедливим.

Якщо поглянути на війну в Україні з історичної точки зору, про яку ви згадали, то якою вона є? Як можна її назвати?

Це війна гігантських масштабів, в якій на боці України заангажований увесь народ. Це перша симетрична війна за довгий час. Останнім часом ми спостерігали асиметричні війни, де одна сторона – високорозвинена країна, з сучасними технологіями та величезними ресурсами, а інша сторона – якісь бойовики, терористи, партизани. Тепер у нас є дві високорозвинені країни. Одна – це формально «друга армія» світу, мова йде про Росію, та українська держава, яка має 40 мільйонів громадян, велика армія, яка згідно з рейтингом «Global Firepower Index» перед війною формально займала тридцяте місце. Тому ця війна більше схожа на війну в Кореї чи Другу світову, ніж на війни в Перській затоці чи Афганістані, які не так давно мали місце.

Росія є ядерною державою, її не можна віднести до країн третього світу, хоча вона має багато соціальних проблем, які сама собі створила, нерозвиненість багатьох сфер життя, але це країна з відносно високорозвиненими технологіями, що робить її небезпечною. За всіма рейтингами Росія мала другу у світі армію, на щастя, як виявилося, сильно занедбану, з великою кількістю патологій, корупцією та злодійством, завдяки чому українці змогли й надалі можуть ефективно оборонятися. Однак це не змінює того факту, що Росія є дуже серйозним і небезпечним суперником.

Чим схожа ця війна в Україні з тими, які ми знаємо з історії?

Я бачу більше подібних елементів, ніж відмінностей. Звичайно, військова техніка дуже розвивається, з’являються нові види озброєння, з новими можливостями, але основною зброєю, яка має вирішальний вплив на українському фронті, є артилерія, як і під час Першої світової війни, понад сто років тому. Є дані, що 90 відсотків поранень українські військові отримують внаслідок дії ворожої артилерії. Я також бачив оцінки, що 60-70 відсотків летальних втрат з обох сторін також зумовлено роботою артилерії. Слід пам’ятати, що цей вид озброєння має «надсучасні очі» – безпілотні літальні апарати, тобто дрони, різні типи радіолокаційних пристроїв, які дозволяють відстежувати противника та влучно знищувати цілі на великій відстані. Раніше це було неможливо.

Ви вказали на подібні елементи, а що скажете про відмінності?

Відмінність полягає насамперед у використанні сучасного обладнання. Цих відмінностей порівняно небагато. Більше насичення електронікою, особливо з українського боку, використання згаданих безпілотників, за допомогою яких можна краще стежити навіть за невеликими підрозділами противника. Щодо іншої зброї, то я не бачу жодних несподіванок. Тут ми маємо справу з класичним застосуванням бронетехніки чи реактивної артилерії. Щоб прочитати всю статтю, натисніть тут.

Переклад: Юрій Ткачук

source: