Як у Каліфорнії чи як у Техасі? Поділені (і розрізнені) Сполучені Штати

Група прихильників можливості вибору протестує біля будівлі Верховного суду у Вашингтоні проти рішення, яке скасовує «гарантоване конституцією» право на аборт. Фото Nathan Howard/Getty Images

Аборти, доступ до вогнепальної зброї, ставлення до релігії та молитви у громадських місцях, кліматична загроза, що розглядається як релігія, права різних меншин, повний доступ до т.зв. легких наркотиків, лібералізація покарань для злочинців... На американському федеральному політичному проекті з’являються щораз глибші тріщини.

Червоний (там, де правлять республіканці) чи синій (традиційний колір Демократичної партії)? Прогресивний Схід і Західне узбережжя, де живуть ліберальні еліти? А точніше, те, що посередині, злісно назване лівими «чимось опосередкованим» або «зоною польотів» на маршруті між Лос-Анджелесом чи Сан-Франциско та Нью-Йорком чи Бостоном. Рішення Верховного суду США щодо абортів, прийняте минулого тижня, лише загострило розбіжності між штатами американської республіки.

Сполучені Штати все більше починають нагадувати дві поділені та розрізнені території, якими керують дві люто протиборчі політичні партії. Партії, що керуються двома окремими світоглядами, які, здається, все рідше знаходять щось спільне. Ці два радикалізаційні соціально-політичні табори, здається, займають весь простір інформації та дискусії в епоху соціальних медіа, які, слідуючи вказівкам алгоритмів, посилюють найбільш радикальні настрої та погляди. Між двома таборами знаходиться дуже звужений політичний центр, у якому т.зв. нормальні, тобто люди, які не керуються світоглядом щодня.

Чи у них ще є щось спільне?

Відразу після рішення Верховного суду США скасувати «гарантоване конституцією» право на аборт, яке діяло після рішення Верховного суду в 1973 році, і повернути штатам право вирішувати це питання, в американських ЗМІ з’явилася нова карта Америки. На ній зазначені державні норми щодо допустимості абортів. Західне узбережжя, північ Східного, а також два острови посередині (Колорадо та Іллінойс, де розташований Чикаго), де переважають демократи – зеленим кольором, тому що там «гарантовано право на аборт». Решта – різних відтінків (коричневий, оранжевий, жовтий), в залежності від обмежень. У дев’яти штатах (Алабама, Арканзас, Кентуккі, Міссурі, Оклахома, Південна Дакота, Алабама, Огайо, Техас і Теннессі) «у більшості аборти вже заборонені». В інших (Айдахо, Міссісіпі, Північна Дакота, Арізона, Джорджія, Айова, Мічиган, Північна Кароліна, Західна Вірджинія та Вісконсін) доступ до абортів «може бути заборонений» або «суттєво обмежений».

І ніби цього було недостатньо, губернатори ліберальних штатів Заходу (на чолі з найбільш лівим штатом Каліфорнія в США) і Нью-Йорка оголосили, що вони не співпрацюватимуть зі штатами, де аборти є незаконними, щодо пошуку жінок, які зробили аборт. Водночас закликали всіх, кому треба перервати вагітність, звертатися до них.

Що цікаво, подібна карта була показана в четвер після рішення консервативної більшості Верховного суду про скасування заборони у штаті Нью-Йорк, що обмежуює право на носіння зброї поза домом. Як зазначив у поясненні до рішення суддя Кларенс Томас, здійснення конституційного права на володіння вогнепальною зброєю в громадських місцях з метою самозахисту «не вимагає від осіб демонстрації будь-якої особливої потреби». Таким чином, були зняті обмеження прийняті не лише Нью-Йорком, а й шістьма іншими штатами, якими керують демократи (включаючи Каліфорнію). Якщо ж на цю карту накласти результати останніх президентських виборів, вона теж буде подібна до карти схвалення абортів і вільного доступу до вогнепальної зброї.

Аборти, доступ до вогнепальної зброї, ставлення до релігії та молитов у громадських місцях, кліматична загроза, що розглядається як релігія, права різних меншин, повний доступ до т.зв. легких наркотиків, скорочення бюджетів для поліцейських департаментів і лібералізація покарань для злочинців... У федеральному політичному проекті США з’являються щораз глибші тріщини. Щоб прочитати всю статтю, натисніть тут.

Переклад: Аліна Возіян

source: