Чому Фінляндія та Швеція відмовляються від свого нейтралітету?

Гельсінкі, 4 червня 2022 року, військовий парад до Дня Прапора. Фото Takimoto Marina/SOPA Images/LightRocket via Getty Images

Шведи, зважаючи на анонсований кінець історії, вирішили заощадити на обороні. Так, наприклад, було скасовано військову повинність, а Готланд демілітаризовано. Але анексія Криму допомогла їм протверезіти. Фінляндія ніколи не піддавалася таким фантазіям. Купила найсучасніше обладнання та вклала кошти у вишкіл. Фінська армія сьогодні налічує 280 тис. солдатів, а разом із резервістами аж 900 тис.

Шкода, що не можна влаштувати спіритичний сеанс, щоб дізнатися, що думає маршал Густав Маннергейм про плани вступу до НАТО Швеції та Фінляндії. Схвалює це? Ми б не помилилися, якщо скажемо, що він би їх оцінив. Зрештою, обидві країни не подали би заявку на членство в НАТО, якби не відчуття загрози з боку Росії – країни, з якою Маннергейм боровся за свободу Фінляндії.

Ці міркування мають додатковий смак. Карл Густав Еміль Маннергейм (він ніколи не вживав свого першого імені і ненавидів третє) — національний герой Фінляндії, в її історії та в почуттях фінів займає таке місце, як маршал Юзеф Пілсудський у Польщі. Проте він не був корінним чи, як зараз кажуть, етнічним фінцем. Він походив зі шведської меншини, з аристократичної родини, яка у 18 столітті оселилась у Фінляндії, коли вона перебувала під владою Швеції, мав титул барона. Той факт, що Швеція та Фінляндія діють спільно у сфері безпеки, маршал напевно би оцінив. Як і дослідження, які показують, що шведська громада у Фінляндії є групою, яка найбільше підтримує вступ до НАТО.

Щоб прочитати всю статтю, натисніть тут.

Тереза Стилінська
Переклад: Аліна Возіян

source: